ДЕЯКІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
DOI:
https://doi.org/10.53920/ITS-2023-2-4Ключові слова:
геоінформаційна система, географічні дані, мапа, просторові геодані, задачі та бізнес-процеси сільського господарства, інтерфейс системиАнотація
В наш час системи інформаційні системи використовуються в багатьох сферах економіки, науки, освіти, в нашому повсякденному житті. Особливе місце займають геоінформаційні інформаційні системи, серед задач яких, зокрема, є задачі, пов’язані з обробкою географічних даних (в тому числі й просторових). Сучасні геоінформаційні системи широко застосовуються в різних сферах, зокрема, в геології (для вивчення природних ресурсів, геологічних утворень і кліматичних змін), сільському господарстві (для управління земельними ресурсами, прогнозування врожаїв, оптимізації сільськогосподарських бізнес-процесів), міському господарстві (для планування розвитку і функціонування міст, забезпечення функціонування транспортної системи міста тощо), логістиці (для вирішенні задач маршрутизації, оптимізації доставки товарів, організації оптимальних пасажиро- і вантажопотоків), медицині (для відстеження поширення епідемій та пандемій, допомоги при визначенні осередків природних катастроф, тощо).
Метою роботи є аналіз та дослідження проблем щодо розробки програмного забезпечення відповідної геоінформаційної системи у сільському господарстві для оптимізації процесів управління земельними ресурсами, росту врожайності та підвищення стійкості галузі до внутрішніх і зовнішніх факторів. Мета і завдання статті спрямовані на просування інноваційних підходів та технологій, які можуть підтримати стійкий розвиток сільського господарства та забезпечити високий рівень продуктивності та якості продукції.
Використання розробленої авторської геоінформаційної системи підтримує, зокрема, такі функції, як просторовий контекст (розгляд даних в контексті їх розташування на мапі), візуалізація даних на мапі робить інформацію більш зрозумілою і доступною для широкого кола користувачів, прогнозування різних явищ (наприклад, зміни клімату, повені, врожайності), планування ресурсів (наприклад за допомогою пенетрометра можна в режимі реального часу отримувати дані про щільність і якість грунту). Геоінформаційні системи залишаються незамінним інструментом, який допомагає вирішувати проблеми та приймати обгрунтовані рішення з урахуванням географічного контексту.