ITSynergy

ВИБІР СТРУКТУРИ МЕРЕЖІ ПЕРЕДАВАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Георгій Миколайович РОЗОРІНОВ, Іван Анатолійович СІРЧЕНКО — Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200

При передаванні мультимедійної інформації по мережам зв’язку завжди виникає питання багатьох критеріїв її оцінки. Існування багатьох критеріїв зручно кваліфікувати як невизначеність цілей і підходити до цього з єдиних позицій аналізу саме невизначеності.
Метою роботи є розгляд конкретних принципів вибору структури мережі, а також вирішення проблеми формування системи аксіом і властивостей. які відповідають принципам вибору.
При дослідженні задач з багатьма критеріями необхідно визначити спосіб завдання та обліку визначальних елементів вибору структури мережі. До визначальних елементів такого вибору відносяться поняття нормалізації, згортки і пріоритету. Для вирішення цього питання необхідно сформулювати систему аксіом і властивостей, яким повинні відповідати принципи такого вибору.
Спочатку розглянуто поняття нормалізації і класифіковано можливі її способи. Далі вказані дії з показниками, що утворюють повний простір, тобто враховують всі залежності при формуванні цільової згортки.
Поняття пріоритету базується на порівнянні цільових показників. При розгляді пріоритету, із-за відсутності точного розрізнення важливості, значущості та ефективності при заданні багатоцільових структур, можливо використовувати лише один з варіантів задання пріоритету. Показано, що відношення пріоритету може бути також визначено у формі більш складних відношень порядку, які породжуються початковими бінарними порядками. При цьому необхідно враховувати узгоджене завдання пріоритету.
Формування відношення порядку, при якому проведений вибір нормалізації, згортки та пріоритету віднесено до принципу вибору. Задання принципу вибору дає можливість визначити, як розуміється рішення задачі багатоцільової оптимізації та визначити множину оптимальних елементів.
Встановлено, що задача прийняття рішення в умовах природної невизначеності може бути зведена до задачі прийняття рішення в умовах невизначеності цілей.
Наведено приклад отримання додаткової інформації про ситуацію, що веде до усунення конфлікту.

ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ КІЛЬКОСТІ КЛАСТЕРІВ НА КВАДРАТНІЙ ГРАТЦІ У ЗАДАЧІ ВУЗЛІВ

Олександр Миколайович МАКОВЕЙЧУК — Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200

У даній роботі було показано, як, використовуючи суму по всіх кластерних конфігураціях («граткові звіри»), будувати аналітичні вирази для оцінки кількості кластерів у задачі вузлів на квадратній ґратці. Розроблено методику отримання явних виразів для граничних випадків малої та великої кількості кластерів, що дозволяє детальніше аналізувати поведінку системи в різних режимах. Для забезпечення точності моделювання на всьому інтервалі ймовірностей запропоновано підхід зшивання цих виразів у спеціальній точці. Ця точка визначається як найбільший корінь рівняння, що отримується шляхом прирівнювання відповідних аналітичних формул. Зазначено, що ця точка зшивання відповідає оцінці порогу перколяції. Додатково показано, що отримана оцінка узгоджується з відомим точним значенням, що підтверджує ефективність запропонованого підходу. Знайдено явні аналітичні вирази для найкращих апроксимацій кількості кластерів, показано, що вони дуже добре узгоджуються з результатами симуляції для квадратної ґратки розміром . Знайдено аналітичний вираз найкращої оцінки порогу перколяції . Показано, що найкраща апроксимація порогу перколяції отримується для малих s і вказано, що знаходження за допомогою підходу, який базується на прямому обчисленні «граткових звірів» є малоперспективним, якщо не будуть використані якісь нові ідеї. У подальшому, спираючись на отримані результати, представляє інтерес аналітично розрахувати інші статистичні характеристики процесу перколяції, такі як розмір перколяційних кластерів і критичні експоненти.

ВПРОВАДЖЕННЯ ПРИСТРОЇВ І СИСТЕМ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЗАХИСТУ МЕРЕЖЕВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200

У роботі досліджено сучасні підходи до забезпечення безпеки інфокомунікаційних мереж, зокрема локальної мережі підприємства. Проведено аналіз переваг та недоліків архітектури та пристроїв, що забезпечують кібербезпеку, порівняно вплив на ефективність захисту інформаційних систем від кіберзагроз. Використано середовище Cisco Packet Tracer, для моделювання мережевої інфраструктури та оцінки ефективності інтеграції брандмауерів, систем IDS/IPS і VPN-з’єднань. Розглянуто концепції нульової довіри та сегментації мережі.

РОЗРОБКА ВЕБДОДАТОКУ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТНИМИ ПОСЛУГАМИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200

На сьогодні важливим аспектом у сфері логістичних перевезень є цифровізація методів замовлення автоперевезень, доставки та відстежування вантажів, вибору оптимального маршруту перевезень. З початком повномасштабної війни на теренах України більшість бізнесів зазнали втрат у сферах перевезень через руйнування або знищення власного рухомого складу. Запровадження цифрових (інформаційних) технологій робить великий вклад до відновлення та пришвидшення розвитку логістичних перевезень, підтримує здоровий рівень конкуренції між компаніями та покращує економічний стан країни в умовах війни.

Метою статті є аналіз та дослідження проблем у сфері розробки програмного забезпечення вебдодатку (як елемент цифровізації на ринку логістичних перевезень) та використання застосунку для оптимізації бізнес-процесів логістичних перевезень в умовах війни та закритих кордонів.

Методами дослідження є комплексний підхід методологій розробки і впроваджень вебдодатків та логістичних перевезень. До таких методів відносять: аналіз експертних джерел, який передбачає вивчення наукових робіт, за темою цифровізації логістичних перевезень в кризових ситуаціях, зокрема в умовах військових конфліктів, а також проведення опитувань експертів з логістики та інформаційних технологій; порівняльний та статистичний аналіз для виявлення кращих цифрових рішень в розробці вебдодатку та перевірка ефективності впровадження цифровізації в логістичні перевезення; моделювання та експериментальні дослідження вебдодатків.

Новизною проведеного дослідження є вивчення наявних служб для замовлення логістичних перевезень вантажів та використання найбільш підходящих аспектів сайтів для розробки та впровадження власного програмного продукту для оптимізації логістичних перевезень в умовах війни та закритих кордонів. Даний вебдодаток на основі комплексного аналізу проблем та викликів видаватиме бажаний та найкоротший маршрут до точки призначення, що дозволить відновити логістичні ланцюги перевезень компаній-замовників, покращить бізнес-процеси компаній, підтримуватиме конкурентоспроможність на ринку України.

Висновком проведеного дослідження є висвітлення впливу цифровізації на ринок міжнародних перевезень в умовах війни в Україні. В роботі було проведено дослідження великої кількості наукових робіт в темах логістики автомобільного транспорту, цифровізації логістичних систем та розробки веб-додатків, що дозволило зробити фундаментальне дослідження та висвітлити особливе значення цифровізації процесів логістики в складних умовах економіки, закритих кордонів та повномасштабної війни в Україні. Основні результати дослідження демонструють, що впровадження цифрових технологій у логістичні процеси сприяє оптимізації маршрутів, підвищенню ефективності та зниженню витрат на перевезення. Веб-додаток, розроблений на основі комплексного аналізу проблем та викликів логістики під час війни, забезпечує можливість швидкого пошуку найкоротшого та найменш ризикованого маршруту, що є критичним у кризових умовах. Розглянутий веб-додаток «Швидкі перевезення за кордон» має в собі вичерпний та потрібний функціонал для покращення конкурентоспроможності логістичних компаній на ринку України, сприятиме відновленню логістичних ланцюгів перевезень та підтримуватиме економічну стабільність країни.

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ВОДНИХ ОБЛАСТЕЙ НА ВИДОВИХ ЗОБРАЖЕННЯХ

Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200

У даній роботі розглядається використання семантичної сегментації на основі згорткових нейронних мереж (CNN) для виявлення водних об'єктів на мультиспектральних зображеннях високої роздільної здатності. Інтеграція каналів ближнього інфрачервоного діапазону (NIR) дозволяє підвищити точність класифікації, забезпечуючи краще розмежування між візуально схожими елементами, такими як водні площі та тіні від хмар. Дослідження застосовує архітектуру U-Net, що натренована на аерофотознімках, для ефективного виявлення водних зон на супутникових зображеннях. У статті також розглядається проблема неправильно класифікованих областей, спричинених наявністю хмар, і пропонується використання нормалізованого диференційного водного індексу (NDWI) як метрики для оцінки якості сегментації. Для практичних завдань, зокрема обчислення площі водних поверхонь, запропоновано використовувати бінаризований нормалізований диференційний водний індекс (BNDWI), який забезпечує зручність і точність обробки.

ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ, ВПРОВАДЖЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ТА РОЗВИТКУ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМ ПІДПРИЄМСТВ КРИТИЧНО-ВАЖЛИВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню процесів створення, впровадження та вдосконалення програмного забезпечення інформаційних систем підприємств критичної інфраструктури. У роботі розглянуто еволюцію систем управління підприємствами від MRP-систем до сучасних ERP-рішень, а також подальший розвиток концепцій CRM, SCM та CSRP. Основну увагу приділено огляду моделей життєвого циклу програмного забезпечення, включаючи каскадну, ітераційну та спіральну, із зазначенням їх переваг і недоліків, а також аналізу особливостей життєвого циклу програмного забезпечення інформаційних систем підприємств критичної інфраструктури.
Наголошується на ключових принципах створення програмного забезпечення інформаційних систем, зокрема, системності, економічної доцільності, гнучкості, безпеки, універсальності та еволюції. Підкреслюється важливість використання модульного підходу для забезпечення ефективності та гнучкості програмного забезпечення, а також його адаптації до потреб підприємства.
У результаті досліджень була запропонована пріоритетна модель та деталізована структура життєвого циклу програмного забезпечення інформаційних систем підприємств критичної інфраструктури, використання яких дозволить удосконалити процедури розробки, тестування, впровадження та розвитку таких продуктів.

ОГЛЯД ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ТОПОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ДАНИХ

Максим Богданович ЦІЖ — Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200

В цій статті викладено короткий огляд застосування базових інструментів сучасного топологічного аналізу даних, зокрема, пов’язаних з стійкими (персистентними) гомологіями. Йдеться про діаграми стійкості, числа та криві Бетті. Аналіз та порівняння даних типу хмара точок з допомогою цих інструментів знайшли широке застосування в останнє десятиліття. Зокрема, в таких галузях як: комп'ютерний зір, аналіз біомедичних даних, аналіз часових рядів, матеріалознавство, дослідження великомасштабної структури Всесвіту, аналіз стохастичних та перколяційних процесів та в ряді інших фундаментальних та прикладних областях науки. Спираючись на спрощені доступні означення математичні поняття симплексів, стійких гомології та інструментів що на них базуються ми оглянемо та виділимо найбільш яскраві приклади їхнього застосування в топологічному аналізі даних.

СЕРВІСИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДОСЛІДЖЕННЯ ГАЛУЗІ КЕРУВАННЯ ІТ-ПРОЄКТІВ

Олександр Олегович ІВАСЮК, Роман Олександрович ЦАТУРЯН, Ірина Вадимівна КУЧМА — Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200

У статті моделюється кейс входження людини в IT-сферу на посаду проєктного менеджера (РМ) та проводиться дослідження, щодо обрання переліку програмного забезпечення (SW) для керування IT-проєктами за допомогою порівняльного аналізу відповідей трьох поширених та безкоштовних сервісів штучного інтелекту (AI), а саме ChatGPT, Copilot, Gemini.

Об’єктом дослідження у роботі виступає процес керування ІТ-проєктами, а предметом дослідження є множина SW продуктів, які використовує РМ під час виконання проєкту.

Актуальність: постійно зростаюча кількість людей, які намагаються розпочати діяльність в IT-сектору з однієї сторони та постійно зростаюча популярність сервісів AI для пошуку інформації з другої сторони, роблять задачу дослідження пов’язане із пошуком набору SW для керування IT-проєктами за допомогою сервісів AI актуальною та практично значимою.

Методика дослідження полягає у тому, що відповіді, наданні сервісами AI (ChatGPT, Copilot, Gemini) порівнюються між собою задля визначення множини SW, які одночасно належать двом або трьом множинам відповідей сервісів АІ. Отриману фінальну множину SW для здійснення процесу керування IT-проєктами порівнюють з множиною, яка отримана експертним шляхом.

ВЕБЗАСТОСУНОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ЩОДО ВИБОРУ ОПТИМАЛЬНОГО ПОСТАЧАЛЬНИКА

Олександр Андрійович ТКАЧЕНКО, Дмитро Сергійович ТАРАСОВ — Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200

В наш час підприємницька діяльність є рушієм розвитку, зростання, інновацій та соціальних змін у суспільстві, державі. Розгляд поданих щодо замовлень (на товари, продукцію, роботи чи послуги) пропозицій часто проводяться без використання відповідних іструментів автоматизації, що обумовлює його трудомісткість та тривалість, особливо якщо пропозицій та критеріїв відбору багато. Тому не викликає сумніві актуальність проблеми створення відповідного вебзастосунку, який дозволить автоматизувати даний процес на основі визначених замовником критеріїв.

Метою роботи є аналіз та дослідження проблем і методів вибору оптимального постачальника товарів (продукції підприємств, послуг) та розробки відповідного програмного продукту – вебзастосунку прийняття рішень щодо автоматизованого вибору оптимального постачальника для виконання замовлення (закупівлі товару, продукцій, роботи чи послуги).

Вибір постачальника є одним з найважливіших етапів проведення закупівель товарів, робіт та послуг. У роботі було проаналізовано і досліджено метод багатокритеріальної оптимізації з використанням згортки Вороніна, який може бути використано для вирішення задач вибору постачальника при здійсненні закупівель.

Використання авторського вебзастосунку прийняття рішень щодо вибору оптимального постачальника для виконання замовлення по закупівлі товарів дозволяє, зокрема: надавати користувачеві можливість вибору оптимального постачальника; оптимізувати процес виконання замовлення за рахунок автоматизованого вибору постачальника серед тих, які подали пропозицію на замовлення (при створенні замовлення кожен замовник визначає критерії оптимальності, які для нього є найбільш вагомими); користувачеві не потрібно знатись на математичних аспектах багатофакторного аналізу та оптимізації через те, що це виконує сам вебзастосунок; згенерувати кілька варіантів рішень вибору постачальника, що відповідають потребам замовника згідно з критеріями оцінки постачальників. Використання розробленого вебзастосунку автоматизує процес вибору оптимального постачальника при здійсненні закупівель, що дозволить підвищити конкурентоспроможність підприємств (підприємців), зменшити витрати на закупівлі.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

Ольга Іванівна ТКАЧЕНКО, Софія Анатоліївна КУЛІШ — Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200

У сучасних умовах геоінформаційні системи (ГІС) набувають все більшого значення для забезпечення ефективного управління інфраструктурою та безпекою в багатьох галузях, зокрема у сфері залізничного транспорту. Метою використання таких систем є підвищення точності управління, оптимізація логістичних процесів, а також забезпечення безперервного моніторингу стану інфраструктури. Інтеграція ГІС у залізничні системи України сприятиме зниженню операційних витрат та поліпшенню контролю за станом залізничних колій, що особливо важливо в умовах значного зносу інфраструктури. Тому дослідження проблем та перспектив використання сучасних інформаційних технологій та систем (в тому числі й ГІС) не викликає сумнівів.

Мета роботи полягає в аналізі та дослідження проблем, можливостей і перспектив впровадження ГІС у залізничну інфраструктуру України для підвищення ефективності управління та забезпечення безпеки руху поїздів. Особливу увагу приділено технічним викликам, що виникають у процесі інтеграції ГІС з існуючими інформаційними системами, а також питанням стандартизації даних та фінансовим аспектам, пов'язаним із впровадженням нових технологій. Розглянуто досвід країн, таких як Німеччина, Японія та Китай, де ГІС активно використовуються для управління інфраструктурою та покращення транспортної логістики.

Використання розглянутих підходів та методів інтеграції ГІС у залізничну систему України дозволить: забезпечити безперервний моніторинг стану інфраструктури, своєчасно виявляти потенційні дефекти, які можуть впливати на безпеку руху; підвищити ефективність логістичних процесів, що сприятиме зниженню експлуатаційних витрат; забезпечити оптимізацію використання транзитного потенціалу України як важливого транспортного коридору між Європою та Азією. Запропоновані рекомендації сприятимуть довгостроковому розвитку залізничної інфраструктури країни та підвищенню її конкурентоспроможності на міжнародному ринку транспортних послуг.